Заява про звільнення за власним бажанням: як правильно написати

Заява про звільнення за власним бажанням є найпоширенішим способом припинення трудових відносин в Україні. Це добровільне волевиявлення працівника, яке запускає юридичну процедуру розірвання трудового договору. Від того, наскільки грамотно оформлений документ, залежить законність звільнення, своєчасність розрахунку та відсутність майбутніх спорів із роботодавцем.

Звільнення за власним бажанням прямо передбачене статтею 38 Кодексу законів про працю України. Працівник має право припинити трудові відносини у будь-який момент, за умови дотримання строку попередження та правильного письмового оформлення. Саме заява стає підставою для видання наказу про звільнення, внесення запису до кадрових документів та проведення остаточного розрахунку в останній день роботи.

У більшості випадків працівники сприймають звільнення як просту формальність: написав заяву, віддав у відділ кадрів і чекаєш розрахунку. Однак на практиці кожна деталь має значення — від формулювання прохання до правильно зазначеної дати. Невдала фраза чи пропущена дата можуть призвести до конфлікту, затягування звільнення або навіть відмови роботодавця виконати вимоги закону.

Які вимоги до форми та змісту заяви

Заява обов’язково подається в письмовій формі. У «шапці» вказують посаду та повне найменування керівника, назву підприємства, ПІБ працівника та його посаду. Далі посередині сторінки пишеться слово «Заява», а у тексті — чітке, однозначне прохання звільнити з конкретної посади у визначену дату. Не варто перевантажувати документ емоціями чи зайвими поясненнями — достатньо коректного юридичного формулювання.

Важливими є дві дати: дата написання заяви та дата звільнення. Перша підтверджує момент звернення працівника до роботодавця, друга — день фактичного припинення трудових відносин. Якщо працівник не зазначає дату звільнення, роботодавець може трактувати це на власний розсуд, що часто створює зайві конфлікти.

Зразок заяви на звільнення багато працівників шукають в інтернеті, щоб мати базове уявлення про структуру документа. Однак шаблони здебільшого не враховують конкретних обставин: наявності відпусток, періоду відпрацювання, можливих претензій до роботодавця чи порушень трудового законодавства. Тому копіювати знайдений текст без адаптації ризиковано — краще використовувати його лише як орієнтир, а зміст формувати під свою ситуацію.

Строки попередження при звільненні

Загальне правило — працівник повинен попередити роботодавця про звільнення не пізніше ніж за 14 календарних днів. Цей строк дає роботодавцю можливість знайти заміну, організувати передачу справ і завершити кадрові процедури. Однак закон передбачає цілу низку винятків, коли працівник може вимагати звільнення без відпрацювання: у зв’язку з порушенням законодавства про працю, неможливістю продовжувати роботу з поважних причин, переїздом, вступом до закладу освіти, доглядом за дитиною чи хворим членом сім’ї.

Якщо працівник має такі обставини, їх варто коротко зазначити у заяві або додати окреме пояснення. Це допоможе уникнути конфліктів і спростить доведення правомірності вимоги про звільнення у конкретну дату.

Порядок подання та реєстрації документа

Найкраща практика — подати заяву особисто у відділ кадрів або секретаріат і забезпечити її реєстрацію у вхідному журналі. Працівник має право попросити копію заяви з відміткою про отримання (дата, підпис та печатка, якщо вона використовується). За відсутності такої відмітки складно буде підтвердити факт та дату подання документа у разі трудового спору.

Якщо роботодавець ухиляється від реєстрації заяви, працівник може надіслати її рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У такому випадку датою подання вважатиметься дата отримання листа підприємством, що підтверджується поштовими документами.

Заява звільнення працівника після її подання породжує для роботодавця низку обов’язків. Він повинен видати наказ про звільнення, ознайомити з ним працівника, провести повний розрахунок у день звільнення та внести відповідні записи у кадрову документацію. Ігнорування цих вимог може призвести до притягнення роботодавця до відповідальності, у тому числі судової.

Що відбувається в день звільнення

Останній день роботи працівника — ключовий з точки зору оформлення документів та розрахунків. Саме у цей день роботодавець зобов’язаний виплатити всі належні суми: заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку, інші виплати, передбачені договором або локальними актами підприємства. Працівника ознайомлюють із наказом про звільнення, видають копії документів за його заявою та проводять остаточне оформлення.

Якщо в день звільнення розрахунок не проведено, працівник має право вимагати компенсацію за затримку виплат, а також звернутися до контролюючих органів або суду. Тому важливо фіксувати дату звільнення та наявність заборгованості з боку роботодавця.

Типові помилки працівників

Найчастіше помилки пов’язані з необачністю або надмірною довірою до усних домовленостей. Працівники не вказують точну дату звільнення, не зберігають копії заяви, погоджуються писати документ «заднім числом» або під тиском підписують порожні бланки. Такі дії створюють серйозні ризики, оскільки роботодавець може використати їх у власних інтересах.

Заява на звільнення працівника зразок, запозичений з неперевірених джерел, часто містить некоректні формулювання або застарілі посилання на законодавство. Наприклад, відсутність прямого прохання «прошу звільнити» чи неправильне посилання на статтю КЗпП може спричинити додаткові питання зі сторони кадрової служби або суду. Тому краще використовувати типові формулювання, адаптовані до чинного законодавства, а не бездумно копіювати тексти з мережі.

Чи можна відкликати заяву про звільнення

Працівник має право відкликати свою заяву до закінчення строку попередження. Якщо наказ про звільнення ще не видано, а на місце працівника не запрошено іншого працівника, роботодавець не має законних підстав для відмови. Відкликання варто оформити письмово, із зазначенням дати та посиланням на первинну заяву. Це дозволить уникнути маніпуляцій і чітко зафіксувати намір продовжувати трудові відносини.

Коли необхідна допомога юриста

До юриста варто звертатися, коли роботодавець тисне на працівника з вимогою написати заяву за власним бажанням, погрожує звільненням за іншими підставами, відмовляється приймати або реєструвати заяву, не проводить розрахунок або затримує видачу документів. У таких ситуаціях важливо зафіксувати факти порушень і діяти у правовому полі, щоб захистити свої трудові права.

Більше загальних рекомендацій щодо оформлення всіх трудових документів ви знайдете у матеріалі «Трудові заяви працівників: як правильно оформити та подати». У цій материнській статті зібрані ключові правила складання заяв на прийняття, відпустку, звільнення та інші звернення до роботодавця. Рекомендуємо ознайомитися з нею перед тим, як готувати власні трудові заяви.

Добровільне звільнення — це нормальна частина трудових відносин, але воно повинно відбуватися правильно оформленою заявою та в чіткій відповідності до законодавства. Грамотно складений документ, дотримання строків попередження та фіксація факту подання заяви дозволяють працівнику спокійно змінювати місце роботи без ризику юридичних наслідків. У разі сумнівів чи тиску з боку роботодавця варто звертатися за професійною юридичною допомогою.