Стаття 173-2 КУпАП є одним із ключових інструментів адміністративного законодавства у сфері захисту прав людини. Вона встановлює відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, а також за невиконання термінового заборонного припису чи неповідомлення органів влади про зміну місця перебування особи, щодо якої винесено такий припис. Ця норма була запроваджена для того, щоб забезпечити ефективний та швидкий захист потерпілих і створити запобіжники для припинення протиправної поведінки на ранньому етапі.
📞 Телефонуйте: 096 311 03 97
Що передбачає стаття 173-2 КУпАП
Дана стаття охоплює одразу кілька груп правопорушень:
- Домашнє насильство — умисні дії або бездіяльність фізичного, психологічного чи економічного характеру, які завдали або могли завдати шкоди фізичному чи психічному здоров’ю потерпілого. Це може бути побиття, образи, приниження, обмеження у фінансах або ізоляція.
- Насильство за ознакою статі — дискримінаційна поведінка чи дії, спрямовані проти особи через її стать, що порушують права та гідність потерпілого.
- Невиконання термінового заборонного припису — ігнорування рішення органів влади щодо заборони наближатися до потерпілої особи, перебувати з нею в одному житлі чи контактувати з нею будь-яким чином.
- Неповідомлення про місце тимчасового перебування — коли особа, щодо якої застосовано заборонний припис, змінює місце проживання і не інформує про це уповноважені органи.
Санкції та види покарань
Адміністративна відповідальність за статтею 173-2 передбачає кілька можливих видів покарань. Це штраф, громадські роботи або адміністративний арешт. Вибір санкції залежить від обставин правопорушення: вперше чи повторно воно вчинене, які наслідки спричинило, чи перебувала потерпіла особа у небезпечному стані. Якщо правопорушення повторюється, покарання буде більш суворим, що є засобом стримування та профілактики.
Розгляд справ у суді
Справи про адміністративні правопорушення за цією статтею розглядаються судами. Поліція складає протокол, збирає докази, отримує пояснення потерпілих і свідків. Суддя ухвалює рішення, враховуючи надані докази та характер правопорушення. Важливо, що під час розгляду таких справ ключовим є забезпечення інтересів і безпеки потерпілої особи. Суд може винести рішення не лише про покарання кривдника, а й про додаткові обмеження, які унеможливлять повторення насильницьких дій.
Захист прав потерпілих
Потерпілі від домашнього чи гендерного насильства мають право звернутися по допомогу до поліції, соціальних служб, громадських організацій. Вони можуть отримати правову, психологічну, медичну підтримку. Важливим інструментом є терміновий заборонний припис, який поліція може видати на місці, аби негайно ізолювати кривдника та захистити потерпілу особу. Якщо ж порушник ігнорує ці обмеження, він несе окрему відповідальність за невиконання припису.
Практичні приклади застосування
Наприклад, якщо кривдник систематично вчиняє словесні образи чи погрози членам родини, це підпадає під адміністративну відповідальність за статтею 173-2. Якщо особа, якій заборонено наближатися до потерпілої, повертається у її житло, поліція складає протокол, і суд може призначити арешт. Такі норми спрямовані на швидке реагування та припинення насильства, аби запобігти його ескалації.
📞 096 311 03 97
Висновок
Стаття 173-2 КУпАП відіграє важливу роль у системі протидії домашньому та гендерному насильству. Вона створює правові механізми для негайного реагування, захисту потерпілих і покарання кривдників. Для потерпілих ця стаття є гарантією, що держава захистить їхні права, а для обвинувачених — нагадуванням про сувору відповідальність у випадку насильницької чи дискримінаційної поведінки. Знання положень статті та правильне використання правових механізмів дозволяють ефективно захищати інтереси обох сторін у таких справах.
