Складення протоколу про адміністративне правопорушення

Стаття 254 КУпАП регулює складання протоколу про адміністративне правопорушення. Якщо протокол у конкретній справі є обов’язковим, його складає уповноважена особа не пізніше 24 годин із моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Документ оформлюється у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яку притягають до адміністративної відповідальності.

Водночас протокол складається не в кожній адміністративній справі. Стаття 258 КУпАП передбачає випадки, коли посадова особа переходить безпосередньо до винесення постанови або застосовується інша спеціальна процедура.

Тому при перевірці законності притягнення до відповідальності важливо дивитися не лише на саму ст. 254, а й на статті 255, 256, 258 і 268 КУпАП: хто мав право скласти протокол, що в ньому повинно бути, коли він не потрібен і які права має особа.

Що передбачає стаття 254 КУпАП

Стаття 254 встановлює базові правила оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Практично її зміст зводиться до чотирьох основних правил:

1. про адміністративне правопорушення складається протокол, якщо закон не передбачає іншого порядку;
2. його складає уповноважена особа;
3. у разі оформлення протокол має бути складений не пізніше 24 годин із моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення;
4. документ складається у двох примірниках, один із яких вручається особі під розписку.

Окремо стаття 254 відсилає до ст. 258 КУпАП, яка визначає випадки, коли протокол не складається.

З якого моменту рахуються 24 години

Це одне з найважливіших питань у застосуванні ст. 254.

24 години рахуються не просто від моменту події, а від моменту виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Тобто потрібно встановити:

• коли орган виявив саме правопорушення;
• коли була встановлена конкретна особа, якій його інкримінують;
• якими документами це підтверджується;
• коли фактично було складено протокол.

Тому при оскарженні протоколу недостатньо просто порівняти дату правопорушення і дату документа. Потрібно встановити момент, коли уповноваженому органу вже була достовірно відома особа правопорушника.

Що буде, якщо протокол складений пізніше ніж через 24 години

Порушення строку, передбаченого ст. 254 КУпАП, є процесуальним недоліком і може використовуватися стороною захисту.

Але важливо не робити неправильного висновку:

На практиці значення можуть мати:

• тривалість прострочення;
• причина, з якої протокол не склали своєчасно;
• чи була особа фактично встановлена раніше;
• чи порушило запізнення право на захист;
• чи є інші істотні дефекти матеріалів.

Наприклад, у судовій практиці 2026 року зустрічаються справи, де суд окремо оцінював значну різницю між датою встановлення порушення й датою складання протоколу як порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП.

24 години за ст. 254 і строк притягнення до відповідальності — різні речі

Ці строки часто плутають.

Тому навіть якщо протокол складений із запізненням, потрібно окремо перевіряти строки за ст. 38 КУпАП. І навпаки — своєчасно складений протокол ще не означає, що постанову можна винести після спливу строку притягнення.

Хто має право складати протокол

Стаття 254 не дозволяє складати протокол будь-якій посадовій особі відповідного органу.

Необхідно, щоб конкретний суб’єкт мав такі повноваження.

Основний перелік визначений статтею 255 КУпАП, а для окремих органів додатково діють спеціальні нормативні акти та інструкції.

Тому перевірка відбувається у два етапи:

Якщо протокол складено особою, яка не мала відповідного повноваження, це є окремим аргументом при оцінці законності притягнення до відповідальності.

Що повинно бути в протоколі за ст. 256 КУпАП

Стаття 254 визначає загальну процедуру, а зміст самого документа встановлює ст. 256 КУпАП.

У протоколі, зокрема, повинні бути зазначені:

• дата та місце складання;
• посада та дані особи, яка його склала;
• відомості про особу, яку притягають до відповідальності;
• місце і час вчинення правопорушення;
• суть адміністративного правопорушення;
• норма, що передбачає відповідальність;
• відомості про свідків і потерпілих, якщо вони є;
• пояснення особи;
• інші відомості, необхідні для правильного вирішення справи.

Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, відповідні відомості також зазначаються у протоколі.

Що означає «суть правопорушення»

Посилання лише на номер статті КУпАП недостатньо.

Із протоколу має бути зрозуміло:

• що саме зробила або не зробила особа;
• коли це сталося;
• де це сталося;
• який обов’язок був порушений;
• якими доказами це підтверджується;
• яка конкретна правова норма передбачає відповідальність.

Які права мають роз’яснити при складанні протоколу

При оформленні протоколу особі повинні роз’яснити права й обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та зробити про це відповідну відмітку.

Особа, яку притягають до адміністративної відповідальності, має право:

• знайомитися з матеріалами справи;
• давати пояснення;
• подавати докази;
• заявляти клопотання;
• користуватися юридичною допомогою адвоката;
• виступати рідною мовою та користуватися перекладачем;
• оскаржувати постанову у справі.

Нероз’яснення прав може мати значення при оцінці того, чи була особа реально забезпечена можливістю захищатися.

Чи потрібно підписувати протокол, якщо ви не згодні

Підпис на протоколі сам по собі не означає автоматичного визнання вини.

Якщо особа не погоджується з викладеними обставинами, доцільніше не просто поставити підпис без пояснень, а зафіксувати свою позицію.

Наприклад:

Або конкретно зазначити:

• неправильну дату;
• помилковий опис події;
• відсутність відповідного обов’язку;
• наявність доказів на користь особи;
• порушення процедури.

Якщо особа відмовляється підписувати протокол, у документі робиться відповідний запис. Сама відмова від підпису не анулює протокол автоматично.

Чи повинні видати копію протоколу

Так.

Стаття 254 встановлює, що протокол оформлюється у двох примірниках і один примірник під розписку вручається особі, яку притягають до адміністративної відповідальності.

Це важливо, оскільки особа повинна мати можливість:

• ознайомитися з точним формулюванням обвинувачення;
• підготувати заперечення;
• зіставити протокол з іншими матеріалами;
• звернутися по юридичну допомогу;
• перевірити, чи не змінювався документ після підписання.

Що робити, якщо копію не дали

Доцільно зафіксувати цю обставину та надалі посилатися на неї при захисті.

Однак саме невручення другого примірника не варто автоматично трактувати як безумовне припинення всієї справи. Значення порушення оцінюється разом з іншими обставинами.

Коли протокол за КУпАП не складається

Стаття 258 містить винятки із загальної процедури.

Тобто твердження:

є неправильним.

Закон передбачає категорії справ, у яких уповноважена посадова особа може винести постанову без попереднього складання протоколу.

Стаття 254 КУпАП і штрафи ТЦК

У справах за статтями 210 і 210-1 КУпАП діють спеціальні правила.

В особливий період протокол, зокрема, може не складатися, якщо:

• особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце виклику;
• не з’явилася без поважної причини або не повідомила причину неприбуття;
• у відповідного органу є підтвердні документи про отримання виклику;
• виконані інші умови, установлені ст. 258 КУпАП.

Крім того, закон передбачає окрему процедуру, коли особа сама подає заяву про те, що не оспорює порушення і погоджується на притягнення до відповідальності за її відсутності.

Що перевірити перед підписанням протоколу

Типові порушення при складанні протоколу

У кожній справі значення порушення оцінюється окремо, але найчастіше варто перевіряти:

• пропуск 24-годинного строку;
• складання протоколу неуповноваженою особою;
• відсутність конкретного опису правопорушення;
• помилкову кваліфікацію;
• невідповідність фактичних обставин зазначеній статті;
• нероз’яснення прав;
• відсутність можливості подати пояснення;
• невручення примірника протоколу;
• суперечності між протоколом та іншими матеріалами справи.

Докладніше алгоритм захисту у такій ситуації варто розглядати окремо, щоб не змішувати інтенти двох сторінок. Дивіться матеріал «Що робити, якщо протокол складено з помилками».

Часті запитання про статтю 254 КУпАП