Заява про визнання особи недієздатною подається до суду в порядку окремого провадження. Це не звичайний позов між позивачем і відповідачем. Суд повинен встановити, чи має фізична особа хронічний, стійкий психічний розлад, унаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.
Для розгляду справи мають значення медичні документи, обставини поведінки та стану особи, а у передбачених законом випадках суд призначає судово-психіатричну експертизу. Одночасно із визнанням особи недієздатною може вирішуватися питання про встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
| Питання | Коротка відповідь |
| Це позов чи заява? | Процесуально це заява, оскільки справа розглядається в порядку окремого провадження |
| Хто визнає людину недієздатною? | Виключно суд |
| Яка основна підстава? | Хронічний, стійкий психічний розлад, через який особа не усвідомлює значення своїх дій та/або не може керувати ними |
| Чи потрібна експертиза? | У справах цієї категорії судово-психіатрична експертиза має ключове значення для встановлення психічного стану |
| Чи можна призначити опікуна? | Так, питання опіки може вирішуватися судом за участю органу опіки та піклування |
| На який строк діє рішення? | Строк визначає суд, але він не може перевищувати 2 років |
Коли людину можна визнати недієздатною
Підстава визначена ст. 39 Цивільного кодексу України.
Фізична особа може бути визнана недієздатною, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу вона не здатна:
- усвідомлювати значення своїх дій;
- та/або керувати своїми діями.
Тобто сама по собі наявність:
- похилого віку;
- інвалідності;
- важкого соматичного захворювання;
- потреби у сторонньому догляді;
- фізичної немічності
ще не означає автоматичної недієздатності.
Для визнання особи недієздатною потрібно встановити саме такий психічний стан, який впливає на здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Цивільний кодекс України можна перевірити на офіційному сайті Верховної Ради України.
Чому це не позовна заява
Справи про визнання фізичної особи недієздатною розглядаються в порядку окремого провадження.
Тому процесуально правильна назва документа:
«Заява про визнання фізичної особи недієздатною».
У такій справі немає класичної структури:
- позивач;
- відповідач;
- позовні вимоги у звичайному розумінні.
Натомість є:
- заявник;
- фізична особа, щодо якої вирішується питання про недієздатність;
- заінтересовані особи;
- орган опіки та піклування;
- адвокат особи у випадках, передбачених процесуальним законом.
Хто може подати заяву про визнання особи недієздатною
Подати таку заяву може не будь-яка стороння особа.
Коло заявників визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Залежно від конкретних обставин звернутися до суду можуть, зокрема, визначені законом члени сім’ї та близькі родичі, орган опіки та піклування, а також відповідний заклад, що надає психіатричну допомогу.
Перед поданням заяви важливо перевірити, чи має конкретний заявник процесуальне право на таке звернення.
До якого суду подавати заяву
Для цієї категорії справ ЦПК встановлює спеціальні правила підсудності.
Загалом заява подається за місцем проживання фізичної особи, щодо якої вирішується питання про недієздатність.
Якщо особа перебуває у відповідному закладі з надання психіатричної допомоги, потрібно окремо перевіряти спеціальне правило щодо місцезнаходження такого закладу.
Тому подавати заяву просто «до суду за місцем проживання заявника» без перевірки підсудності неправильно.
Що має містити заява про визнання особи недієздатною
У заяві потрібно не просто повідомити, що людина має психічне захворювання.
Необхідно детально викласти обставини, які свідчать, що через хронічний, стійкий психічний розлад особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.
У заяві доцільно зазначити:
- Найменування суду.
- Дані заявника.
- Дані особи, щодо якої розглядається справа.
- Заінтересовану особу — орган опіки та піклування.
- Родинний зв’язок із особою, якщо заявник звертається як член сім’ї або близький родич.
- Відомості про психічний стан.
- Обставини, які свідчать про нездатність усвідомлювати значення дій або керувати ними.
- Медичні документи.
- Інші докази.
- Прохання до суду.
Які обставини важливо описати у заяві
Формулювання:
«особа хвора і потребує опікуна»
може бути недостатньо.
Потрібно конкретизувати фактичні обставини.
Наприклад:
- особа не орієнтується у часі або просторі;
- не розуміє значення фінансових операцій;
- не може самостійно приймати побутові рішення;
- не усвідомлює наслідків власних дій;
- не здатна контролювати поведінку;
- потребує постійного нагляду;
- проходила психіатричне лікування;
- має встановлений психіатричний діагноз;
- стан має тривалий та стійкий характер.
При цьому всі твердження потрібно максимально підтверджувати документами.
Які документи додати до заяви
Пакет документів залежить від конкретної справи.
Зазвичай можуть знадобитися:
- копія документа, що посвідчує особу заявника;
- РНОКПП заявника;
- документи про родинні відносини;
- документи особи, щодо якої подається заява;
- медичні виписки;
- довідки та висновки психіатра;
- відомості про попереднє лікування;
- документи про інвалідність — якщо вони мають значення;
- інші медичні документи;
- документи, необхідні для вирішення питання про опіку;
- інші докази залежно від обставин.
Самого посвідчення особи з інвалідністю або довідки про потребу в догляді недостатньо для автоматичного визнання недієздатності.
Чи достатньо медичної довідки
Ні.
Медична документація є важливим доказом, але остаточне рішення про недієздатність приймає виключно суд.
Крім того, для встановлення психічного стану у таких справах ключове значення має судово-психіатрична експертиза.
Судово-психіатрична експертиза
ЦПК України передбачає призначення судово-психіатричної експертизи за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи.
Перед експертом можуть ставитися, зокрема, питання:
- чи страждає особа на психічний розлад;
- який характер цього розладу;
- чи є він хронічним і стійким;
- чи може особа усвідомлювати значення своїх дій;
- чи може вона керувати своїми діями.
Саме висновок експерта часто є одним із ключових доказів для суду.
Чи може суд призначити експертизу примусово
ЦПК передбачає спеціальні механізми на випадок, коли особа явно ухиляється від проходження необхідної судово-психіатричної експертизи.
Однак питання про примусове направлення вирішується судом лише за передбаченою законом процедурою.
Тому заявник не може самостійно «направити людину на експертизу» без відповідного судового рішення.
Чи повинна сама особа бути присутня в суді
Сучасний ЦПК приділяє особливу увагу правам людини, щодо якої вирішується питання про недієздатність.
Питання її участі вирішується з урахуванням:
- стану здоров’я;
- можливості особистої участі;
- висновків медичних фахівців;
- необхідності забезпечити право особи бути почутою.
Не потрібно автоматично виходити з того, що особа, щодо якої подана заява, взагалі не бере участі у процесі.
Чи потрібен адвокат особі, яку хочуть визнати недієздатною
У справах цієї категорії право на професійну правничу допомогу має особливе значення, оскільки рішення суду суттєво впливає на цивільну правосуб’єктність людини.
ЦПК передбачає участь адвоката особи, щодо якої розглядається справа, у встановленому законом порядку.
Це є додатковою гарантією її процесуальних прав.
Яка роль органу опіки та піклування
Орган опіки та піклування є важливим учасником справи.
Його роль особливо суттєва, якщо одночасно із визнанням фізичної особи недієздатною ставиться питання:
- про встановлення опіки;
- про визначення кандидатури опікуна;
- про можливість конкретної особи виконувати обов’язки опікуна.
Тому орган опіки краще залучати до справи належним чином уже на етапі підготовки заяви.
Чи можна одночасно просити призначити опікуна
Так.
На практиці заяви часто містять одночасно прохання:
- визнати фізичну особу недієздатною;
- встановити над нею опіку;
- призначити конкретну особу опікуном.
Однак призначення опікуна пов’язане з участю органу опіки та піклування та оцінкою кандидатури.
Тому одного бажання родича бути опікуном недостатньо.
Хто може бути опікуном
Кандидатура опікуна повинна відповідати вимогам цивільного законодавства.
Під час вирішення цього питання можуть враховуватися:
- особисті відносини з підопічним;
- можливість фактично виконувати обов’язки;
- стан здоров’я кандидата;
- його поведінка та репутація;
- наявність передбачених законом обмежень;
- позиція органу опіки та піклування.
Які документи можуть знадобитися кандидату в опікуни
Конкретний перелік залежить від вимог органу опіки та обставин справи.
На практиці можуть вимагатися:
- паспорт та РНОКПП;
- заява про бажання бути опікуном;
- документи про родинний зв’язок;
- медичні документи кандидата;
- відомості про місце проживання;
- характеристика або інші документи;
- документи, необхідні органу опіки для підготовки подання.
Хто сплачує судові витрати у справі про недієздатність
Для цієї категорії справ діє спеціальне правило щодо судових витрат.
Тому не потрібно автоматично застосовувати до такої заяви звичайну логіку сплати судового збору як за будь-яку іншу заяву окремого провадження.
Водночас якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно та без достатніх підстав, для нього можуть настати окремі негативні наслідки, включаючи питання судових витрат.
Що відбувається після рішення суду
Якщо суд задовольняє заяву, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Цивільний кодекс також передбачає, що правочини від імені недієздатної особи вчиняє її опікун у межах повноважень, визначених законом.
На який строк визнають особу недієздатною
Рішення не є безстроковим.
Суд визначає строк його дії.
Відповідно до ст. 300 ЦПК України цей строк не може перевищувати двох років.
Тобто після закінчення визначеного судом періоду не можна просто виходити з того, що попереднє рішення діятиме необмежено довго.
Як продовжити строк рішення про недієздатність
Якщо психічний стан особи не змінився і підстави для недієздатності продовжують існувати, законом передбачено можливість продовження строку дії рішення.
Клопотання про продовження можуть подавати передбачені ЦПК особи, зокрема опікун або представник органу опіки та піклування.
Важливо:
таке клопотання потрібно подати не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії рішення.
У клопотанні повинні бути наведені обставини, які підтверджують, що особа й надалі внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.
Чи потрібна нова експертиза для продовження строку
Для продовження строку дії рішення психічний стан особи повинен бути підтверджений належними доказами, зокрема відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Судова практика 2026 року підтверджує, що суди продовжують строк дії рішення саме після перевірки актуального психічного стану особи.
Чи можна поновити цивільну дієздатність
Так.
Визнання особи недієздатною не означає незворотного статусу на все життя.
Якщо психічний стан істотно покращився або особа видужала і знову здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, закон передбачає можливість звернення до суду щодо поновлення цивільної дієздатності.
Зразок заяви про визнання особи недієздатною
До __________ районного/міського суду __________ області
Заявник:
ПІБ: ___________________________
адреса: ________________________
РНОКПП: ________________________
контактний номер: ______________
Особа, щодо якої розглядається справа:
ПІБ: ___________________________
дата народження: _______________
адреса: ________________________
Заінтересована особа:
Орган опіки та піклування ___________________________
адреса: ____________________________________________
ЗАЯВА
про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна
Я, ____________________________, є ____________________________ особи ____________________________, що підтверджується ____________________________.
____________________________, _____ року народження, протягом тривалого часу має розлад психічного здоров’я, що підтверджується такими медичними документами: ____________________________.
Унаслідок наявного психічного розладу ____________________________ не здатний/не здатна повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.
Це проявляється, зокрема, у тому, що ____________________________.
Особа проходила лікування у ____________________________, перебувала/перебуває під наглядом ____________________________, має такі медичні висновки: ____________________________.
Відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.
На підставі викладеного та керуючись положеннями Цивільного кодексу України і Цивільного процесуального кодексу України,
ПРОШУ СУД:
- Визнати ____________________________, _____ року народження, недієздатним/недієздатною.
- Призначити у справі судово-психіатричну експертизу для визначення психічного стану ____________________________.
- Встановити над ____________________________ опіку.
- За наявності відповідного подання органу опіки та піклування призначити мене, ____________________________, опікуном над ____________________________.
Додатки:
- Копія документа заявника.
- Документ про родинний зв’язок.
- Медичні документи.
- Документи особи, щодо якої розглядається справа.
- Документи щодо кандидатури опікуна — за наявності.
- Інші докази, що підтверджують обставини заяви.
Дата: ____________
Підпис: ____________
Важливо: цей зразок є загальною структурою. Зміст заяви потрібно адаптувати до фактичних обставин конкретної справи, медичних документів, складу учасників та питання про призначення опікуна.
Типові помилки при поданні заяви
- Назвати документ «позовною заявою» і будувати справу як спір з відповідачем.
- Подати заяву не до того суду.
- Не підтвердити право заявника на звернення.
- Обмежитися загальними словами про хворобу.
- Не додати медичних документів.
- Вважати інвалідність автоматичним доказом недієздатності.
- Не залучити орган опіки та піклування.
- Просити призначити опікуна без урахування подання органу опіки.
- Не поставити питання про судово-психіатричну експертизу.
- Вважати рішення про недієздатність безстроковим.
- Пропустити строк звернення щодо продовження дії рішення.
Потрібно підготувати заяву про визнання особи недієздатною?
Проаналізуємо медичні документи, визначимо належний суд, підготуємо заяву та документи для встановлення опіки і призначення опікуна.
096 311 03 97
Часті питання про визнання особи недієздатною
Як правильно: позов чи заява про визнання недієздатною?
Процесуально правильно — заява. Справи цієї категорії розглядаються в порядку окремого, а не позовного провадження.
Хто може визнати людину недієздатною?
Лише суд. Родич, лікар або орган опіки не можуть самостійно надати особі статус недієздатної.
Чи достатньо психіатричного діагнозу?
Ні. Потрібно встановити, що через хронічний, стійкий психічний розлад особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.
Чи обов’язкова судово-психіатрична експертиза?
Експертиза має ключове значення для встановлення психічного стану та призначається судом за наявності передбачених законом підстав.
Чи можна одночасно просити призначити опікуна?
Так. Суд може встановити опіку та вирішити питання про опікуна за участю та поданням органу опіки і піклування.
Чи може син або донька автоматично стати опікуном?
Ні. Родинний зв’язок сам по собі не означає автоматичного призначення. Кандидатуру оцінює орган опіки, а остаточне питання вирішується судом.
Чи потрібно платити судовий збір?
Для справ про визнання фізичної особи недієздатною ЦПК встановлює спеціальне правило щодо судових витрат. Тому не потрібно механічно застосовувати загальну ставку судового збору без урахування цієї спеціальної норми.
На який строк суд визнає особу недієздатною?
Строк визначає суд, але він не може перевищувати двох років.
Що робити після закінчення двох років?
Якщо підстави для недієздатності продовжують існувати, опікун або представник органу опіки та піклування може звернутися з клопотанням про продовження строку дії рішення.
Коли подавати заяву на продовження?
Клопотання про продовження строку потрібно подати не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії рішення.
Чи можна поновити дієздатність?
Так. Якщо психічний стан особи покращився та підстави для недієздатності відпали, питання про поновлення цивільної дієздатності може бути вирішене судом.
Чи може суд відмовити у заяві?
Так. Якщо не буде доведено передбачених ст. 39 ЦК України підстав, суд може відмовити у визнанні особи недієздатною.
Алгоритм визнання особи недієздатною
- Перевірити, чи має заявник право звернутися до суду.
- Визначити належний суд.
- Зібрати медичні документи.
- Зібрати документи про родинні відносини.
- Залучити орган опіки та піклування.
- Підготувати заяву в порядку окремого провадження.
- Поставити питання про судово-психіатричну експертизу.
- За необхідності одночасно вирішувати питання про опіку та кандидатуру опікуна.
- Взяти участь у судовому розгляді.
- Після рішення контролювати строк його дії.
- За потреби своєчасно подати клопотання про продовження.
Заява про визнання особи недієздатною у 2026 році подається не як звичайний позов, а в порядку окремого провадження. Центральним питанням справи є не сам факт хвороби чи потреби у догляді, а наявність хронічного, стійкого психічного розладу, через який фізична особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. Для правильного вирішення справи важливі медичні документи, судово-психіатрична експертиза, участь органу опіки та належно підготовлена заява.
Потрібен індивідуальний текст заяви та супровід справи?
Підготуємо процесуальні документи, перевіримо докази та супроводимо питання визнання недієздатності, встановлення опіки і призначення опікуна.
096 311 03 97
