Встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім’єю — це особлива юридична процедура, яка часто стає ключем до отримання спадщини. В Україні трапляються ситуації, коли особа тривалий час жила зі спадкодавцем, але формально не мала підтверджених родинних відносин. Наприклад, це може бути співмешкання у цивільному шлюбі, проживання з вітчимом чи мачухою, догляд за літньою людиною без офіційного оформлення опіки. Для того, щоб отримати спадкові права, необхідно довести цей факт у судовому порядку, адже лише судове рішення дає можливість нотаріусу видати свідоцтво про право на спадщину.
Коли необхідно встановлювати факт проживання
Такі справи виникають тоді, коли спадкоємець фактично жив у спадкодавця, вів спільний побут, але документально цього не зафіксовано. Наприклад, цивільний чоловік чи жінка не мали офіційного шлюбу, але проживали разом більше п’яти років. Так само діти одного з подружжя, які виросли в сім’ї, але не були всиновлені, можуть доводити своє право на спадщину. Закон визнає таких осіб спадкоємцями четвертої черги, якщо вони проживали разом не менше п’яти років до відкриття спадщини.
Правові підстави
Цивільний кодекс України передбачає, що особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, можуть бути спадкоємцями, навіть якщо вони не є родичами за кров’ю. Для цього вони повинні довести у суді сам факт спільного проживання, ведення господарства, взаємну підтримку та побутові зв’язки. Судові рішення у подібних справах ґрунтуються на комплексі доказів: довідки з житлових органів, показання свідків, фінансові документи та інші матеріали.
Докази для суду
Суд бере до уваги різноманітні докази, які підтверджують спільне проживання та сімейні відносини: - довідки про місце проживання; - документи про спільні витрати на житло, комунальні послуги, ремонти; - медичні довідки, що підтверджують догляд; - свідчення сусідів, друзів, родичів; - фотографії, спільні поїздки, листування; - договори купівлі побутових речей чи техніки на спільні кошти. Чим більше різнопланових доказів подасть заявник, тим вища ймовірність позитивного рішення.
Етапи процедури
| Етап | Дії заявника | Результат |
| Підготовка заяви | Збирає докази, формує заяву до суду | Прийняття справи до розгляду |
| Судовий розгляд | Надає докази, викликає свідків | Суд встановлює фактичні обставини |
| Рішення суду | Отримує рішення про встановлення факту | Можливість отримати спадщину |
Складнощі у подібних справах
Однією з найбільших проблем є відсутність офіційних документів, які підтверджують проживання. Більшість доказів ґрунтуються на свідченнях, а цього недостатньо для суду. Крім того, інші спадкоємці можуть заперечувати факт спільного проживання, щоб збільшити власну частку. Саме тому підготовка до суду повинна включати збір максимального обсягу доказів, юридичний аналіз та правильне формулювання позовних вимог.
🚨 Чим раніше ви подасте заяву, тим легше довести факт проживання та уникнути спорів з іншими спадкоємцями! 📞 096 311 03 97 Наслідки встановлення факту
Позитивне рішення суду відкриває заявнику шлях до оформлення спадщини на рівні з іншими спадкоємцями. Нотаріус на підставі рішення суду може видати свідоцтво про право на спадщину. Це означає, що людина отримує законний статус спадкоємця і може реалізувати свої права на майно, кошти чи інші активи спадкодавця. Водночас інші спадкоємці зобов’язані враховувати її частку у спадковій масі.
Висновок
Встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім’єю — це складна, але реальна процедура для тих, хто хоче довести свої права на спадщину. Вона потребує ретельного збору доказів, грамотної юридичної підготовки та правильної стратегії в суді. Без професійної допомоги складно довести свої вимоги, адже суди прискіпливо оцінюють усі докази. Юридичний супровід дозволяє значно підвищити шанси на успіх і вберегти своє право на спадщину.
