Стаття 124 Податкового кодексу України: порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання

Стаття 124 Податкового кодексу України є однією з ключових норм, що регламентують відповідальність платників податків за несвоєчасне або неналежне виконання своїх фінансових обов’язків. Вона покликана забезпечити стабільність бюджетної системи, адже будь-які порушення при перерахуванні коштів до бюджету впливають на фінансування державних програм і функціонування держави в цілому. Норма визначає, що затримка у сплаті, внесення неповної суми чи перерахування коштів на неправильні реквізити вважаються податковими правопорушеннями, які тягнуть за собою штрафи та пеню.

Сутність порушень за статтею 124 ПКУ

Законодавець визначає, що платник податків повинен виконувати свої зобов’язання у встановлені строки та у повному обсязі. Будь-яке відхилення від цього порядку є порушенням. Найчастіше йдеться про прострочення сплати на кілька днів, оплату меншої суми, ніж необхідно, або неправильне зазначення реквізитів, що призводить до не надходження коштів на відповідний рахунок. Такі дії мають прямі наслідки — нарахування штрафних санкцій і пені.

Види фінансових санкцій

За порушення строків сплати податків передбачено штрафи, розмір яких залежить від тривалості прострочення. Окрім цього, завжди нараховується пеня, яка обчислюється за кожен день прострочення. Такий підхід стимулює платників виконувати свої обов’язки вчасно та не створювати додаткових ризиків для бюджету.

Типові приклади з практики

Найчастіше платники стикаються з ситуаціями, коли кошти були перераховані вчасно, але помилково спрямовані на інший рахунок. У таких випадках держава вважає зобов’язання невиконаним, і нараховує штраф. Також поширені випадки, коли підприємець через фінансові труднощі сплачує лише частину суми, сподіваючись погасити решту пізніше. Проте податкове законодавство не допускає таких компромісів, і недоплата тягне штрафи та пеню. У судовій практиці є приклади, коли платники доводили відсутність своєї вини через технічні збої банківських систем, і суд звільняв їх від відповідальності.

Як довести відсутність вини

Відповідно до закону, платник може бути звільнений від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося не з його вини. Для цього необхідно надати підтвердження: довідки з банку про технічний збій, офіційні повідомлення казначейства чи інші документи. Важливо діяти оперативно: подати письмові пояснення до контролюючого органу, долучити докази та за потреби звернутися до суду. Саме юридично грамотна позиція дозволяє уникнути фінансових втрат.

Наслідки для бізнесу

Для бізнесу систематичні порушення за статтею 124 ПКУ можуть мати критичні наслідки. Окрім штрафів і пені, підприємство ризикує отримати статус ненадійного платника, що ускладнить податкові перевірки, співпрацю з контрагентами та доступ до кредитних програм. Податковий борг також може стати підставою для відкриття виконавчого провадження і арешту рахунків, що фактично блокує діяльність компанії.

Роль юриста у податкових спорах

Юрист допомагає правильно оцінити ситуацію, визначити можливі ризики та побудувати стратегію захисту. Фахівець може підготувати заперечення на податкове повідомлення-рішення, скласти позовну заяву, зібрати докази відсутності вини та представляти інтереси у суді. Крім того, юрист консультує щодо організації бухгалтерського та податкового обліку, щоб мінімізувати ризики майбутніх порушень. Саме правова допомога стає ключем до збереження коштів і ділової репутації.

Висновок

Стаття 124 Податкового кодексу України забезпечує дисципліну у сфері сплати податків і встановлює відповідальність за будь-які порушення строків чи порядку перерахування коштів. Вона покликана стимулювати платників бути максимально уважними та відповідальними. Водночас законодавство передбачає можливість звільнення від відповідальності у разі відсутності вини, що відкриває простір для юридичного захисту. Своєчасна консультація з юристом допоможе уникнути серйозних фінансових втрат і забезпечить впевненість у правомірності дій платника.