Стаття 138 податкового кодексу України Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів

Стаття 138 податкового кодексу України Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів

   Амортизація необоротних активів є одним із ключових елементів бухгалтерського та податкового обліку. Вона безпосередньо впливає на фінансовий результат підприємства та базу оподаткування податком на прибуток. Стаття 138 Податкового кодексу України (ПКУ) регламентує особливості коригування фінансового результату підприємства на податкові різниці, що виникають при нарахуванні амортизації.

Загальні положення статті 138 ПКУ

   Згідно з нормами ПКУ, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується:

• На суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно з бухгалтерським обліком – зменшення фінансового результату.
• На суму амортизаційних відрахувань, розрахованих за податковими правилами – збільшення фінансового результату.

   Ця різниця виникає через те, що в бухгалтерському та податковому обліку використовуються різні методи та норми нарахування амортизації.

Об'єкти амортизації та методи нарахування

   Відповідно до статті 138 ПКУ, об'єктами амортизації є:

• основні засоби (будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби);
• інші необоротні активи, що підлягають амортизації відповідно до законодавства;
• капітальні інвестиції в орендовані об'єкти.

Методи амортизації в податковому обліку

   ПКУ передбачає п'ять методів амортизації:

1. Прямолінійний метод (рівномірний розподіл вартості активу протягом строку корисного використання).
2. Зменшуваного залишку (прискорена амортизація в перші роки експлуатації).
3. Прискореного зменшуваного залишку (для певних видів основних засобів).
4. Кумулятивний (річні відрахування зменшуються з кожним роком).
5. Виробничий метод (залежить від обсягу виробленої продукції або виконаних робіт).

Обмеження щодо амортизації

   Не підлягають амортизації:

• земля;
• фінансові інвестиції;
• дорогоцінні метали, ювелірні вироби;
• активи, вартість яких не перевищує 20 000 грн (їх списують одразу на витрати).

Податкові різниці при нарахуванні амортизації

   Відповідно до вимог статті 138 ПКУ, платники податку на прибуток, які мають річний дохід понад 40 млн грн, зобов’язані коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці, пов’язані з амортизацією.

   Основні випадки коригування:

1. Якщо сума амортизації в бухгалтерському обліку більша за податкову – фінансовий результат збільшується.
2. Якщо сума амортизації в бухгалтерському обліку менша за податкову – фінансовий результат зменшується.

   Це пояснюється тим, що для податкового обліку діють певні обмеження, які не застосовуються в бухгалтерському обліку.

Вплив на податкове планування

   Різниці, що виникають унаслідок різних підходів до амортизації, можуть суттєво впливати на податкове навантаження підприємства. Тому при формуванні облікової політики підприємства важливо враховувати:

• вибір оптимального методу амортизації;
• правильне визначення строку корисного використання активів;
• можливість застосування прискореної амортизації;
• коригування фінансового результату відповідно до ПКУ.

Відповідальність за порушення правил амортизації

   Помилки у розрахунку амортизації можуть призвести до:

• штрафних санкцій за заниження податкових зобов’язань;
• нарахування пені;
• необхідності коригування звітності та уточнюючих розрахунків.

   Правильне застосування норм статті 138 ПКУ є важливим для точного обчислення податкових зобов’язань підприємства. Коригування фінансового результату на податкові різниці допомагає забезпечити відповідність податкового обліку вимогам законодавства та уникнути штрафних санкцій.

Якщо у вас виникають питання щодо правильного застосування амортизації та податкових коригувань, звертайтеся до Veritas Legal Group. Наші експерти допоможуть вам уникнути податкових ризиків та забезпечити відповідність фінансової звітності чинному законодавству.