Стаття 199 Податкового кодексу України: пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту

Стаття 199 Податкового кодексу України є однією з найбільш практично важливих норм у сфері податкового регулювання, адже вона визначає механізм розподілу податку на додану вартість між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями. Це питання виникає у багатьох компаній, які використовують одні й ті самі товари, роботи чи послуги для різних видів діяльності. Пропорційне віднесення ПДВ до податкового кредиту запобігає ситуаціям, коли підприємство неправомірно завищує суми відшкодування, та водночас забезпечує баланс між інтересами бізнесу і держави.

Коли застосовується пропорційне віднесення

Податковий кредит формується на підставі сум ПДВ, сплачених під час придбання товарів чи послуг. Якщо такі товари або послуги використовуються виключно для оподатковуваних операцій, ПДВ включається у кредит повністю. Однак, коли вони застосовуються і для операцій, що звільнені від оподаткування, і для тих, що оподатковуються, виникає необхідність пропорційного розподілу. Ця норма особливо актуальна для компаній, які займаються різними видами діяльності, наприклад: надають освітні послуги (звільнені) та одночасно здійснюють комерційну торгівлю (оподатковується ПДВ).

Механізм визначення пропорції

Пропорція визначається за результатами попереднього календарного року. Для цього обчислюється співвідношення між сумою оподатковуваних і неоподатковуваних операцій. Саме ця частка використовується для визначення тієї частини ПДВ, яку можна віднести до податкового кредиту. Якщо підприємство новостворене і не має даних за попередній рік, воно застосовує умовну пропорцію, а остаточний розрахунок проводить наприкінці звітного року, коригуючи свої податкові зобов’язання.

Практичний приклад

Компанія у 2024 році мала обсяг оподатковуваних операцій на суму 7 млн грн та неоподатковуваних на 3 млн грн. Це означає, що частка використання придбаних товарів у оподатковуваних операціях становить 70%. Якщо у 2025 році підприємство придбало товари з ПДВ у розмірі 300 000 грн, то лише 210 000 грн воно має право включити до податкового кредиту, а решта 90 000 грн відноситься на витрати підприємства.

Перерахунок наприкінці року

За підсумками звітного року платник податку проводить перерахунок фактичних показників. Якщо частка оподатковуваних операцій змінилася, податковий кредит коригується. Це означає, що у разі завищення кредиту необхідно донарахувати податкові зобов’язання, а у разі заниження — збільшити податковий кредит. Важливо, що податкові органи уважно перевіряють такі розрахунки, і будь-яка помилка може стати підставою для штрафних санкцій.

Відповідальність за порушення

Якщо підприємство неправомірно включає до кредиту суму ПДВ, яка підлягала розподілу, це може призвести до донарахування податкових зобов’язань, штрафів та пені. У деяких випадках податкова може ініціювати перевірку, яка заблокує діяльність компанії. Тому належне ведення обліку є обов’язковою умовою для уникнення фінансових втрат.

Роль юриста та бухгалтера

Розрахунок пропорцій іноді викликає труднощі, особливо у компаній із великою кількістю різних операцій. Юрист допоможе перевірити правильність застосування статті 199, а бухгалтер — грамотно розподілити податковий кредит. Це мінімізує ризики під час податкових перевірок і дозволяє уникнути конфліктів із контролюючими органами.

Висновок

Стаття 199 Податкового кодексу України забезпечує справедливий механізм розподілу сум ПДВ у випадках, коли товари чи послуги використовуються одночасно для різних видів операцій. Її правильне застосування дозволяє уникнути завищення податкового кредиту, зменшити ризики штрафів та створює прозорі умови для ведення бізнесу. Юридичний супровід у питаннях ПДВ допомагає компаніям не лише правильно вести облік, але й відстояти свої інтереси під час податкових перевірок.