Додаткові нарахування до суми боргу

Це договірні або передбачені законом форми відповідальності, які мають власні підстави, строки та можливі обмеження.

Для їх стягнення потрібно перевірити:

• — чи є відповідна умова в договорі;
• — як сформульовано порушення;
• — від якої суми ведеться розрахунок;
• — за який період;
• — чи не застосовується спеціальна позовна давність;
• — чи є підстави для зменшення неустойки судом;
• — чи діють спеціальні обмеження для конкретного виду зобов’язання.

Ці вимоги мають іншу правову природу, ніж неустойка. Вони пов’язані з наслідками прострочення грошового зобов’язання та потребують окремого розрахунку.

Не можна просто додати «пеню + 3% + інфляцію» без перевірки підстав.

Навіть правильна математична формула не відповідає на юридичні питання:

• — з якої дати починати;
• — коли зупиняти;
• — яка база;
• — чи змінювалась сума боргу;
• — чи були часткові платежі;
• — чи є договірна ставка;
• — чи застосовується спеціальний режим;
• — чи не впливають строки позовної давності.

Тому розрахунок завжди починається з хронології.

У різних договорах відповідальність сформульована по-різному. Наприклад:

• — пеня за кожний день;
• — одноразовий штраф;
• — фіксований відсоток;
• — підвищений процент;
• — відшкодування збитків.

Ми перевіряємо, чи не дублюють вимоги одна одну та чи можуть вони заявлятися одночасно.

Господарський кодекс України не можна використовувати як чинну основу для нових розрахунків після втрати ним чинності 28.08.2025.

Для неустойки орієнтуємося на чинні положення Цивільного кодексу, договір та спеціальне законодавство.

Для прострочених грошових зобов’язань окремо аналізуємо ст. 625 ЦК України та актуальну судову практику.

1. 1. Основну суму боргу.
2. 2. Дату прострочення.
3. 3. Часткові платежі.
4. 4. Умови договору.
5. 5. Вид кожного нарахування.
6. 6. Період.
7. 7. Строк позовної давності.
8. 8. Спеціальні обмеження.
9. 9. Судову практику для конкретного типу спору.