Відсутність продажів, прибутку або коштів на рахунку сама по собі не дозволяє не нараховувати зарплату директору, який працює за трудовим договором. Так само не є достатньою підставою те, що директор володіє всією часткою ТОВ. Спочатку потрібно визначити правову модель відносин, фактично виконану роботу та підставу конкретного періоду без оплати.

Три питання перед рішенням про ненарахування

• На якій підставі особа керує ТОВ: як директор за трудовим або цивільно-правовим договором чи як єдиний учасник-фізична особа, який належно оформив безпосереднє управління за статтею 97 ЦК України?
• Що директор реально робив у спірний період: керував працівниками, укладав договори, здійснював платежі, подавав звітність, виконував інші регулярні обов’язки?
• Яким документом і на якій законній підставі оформлено час без роботи? Сам запис у табелі не доводить, що людина справді не працювала.

Договір і фактична поведінка мають оцінюватися разом. Відсутність письмового оформлення не є доказом відсутності трудових відносин. Якщо людина фактично виконує роботу працівника, не можна замінити її оплату рішенням власника про «безоплатне управління» лише для економії на нарахуваннях.

Якщо директор працює за трудовим договором

Роботодавець оплачує виконану роботу за умовами договору та з дотриманням законодавчих гарантій. Мінімальна зарплата пов’язана з виконанням місячної або погодинної норми праці. За належно встановленого неповного робочого часу застосовують пропорційність; це не означає права оформити малу зайнятість, коли фактично директор працює повний день.

Не слід змішувати три ситуації: зарплату не нарахували, зарплату нарахували, але не виплатили, і за конкретний час законно немає оплати роботи. Брак грошей може створити заборгованість, але не перетворює вже виконану трудову роботу на безоплатну. Правила мінімальної бази ЄСВ та податкової звітності перевіряють окремо: арифметика зарплати не дає автоматичної відповіді щодо внеску.

Робота за сумісництвом також є оплачуваною. Якщо директор працює кілька годин на тиждень, обсяг зайнятості має бути реальним і підтвердженим, а оплата та нарахування визначаються за застосовними правилами.

Відпустка без оплати і простій не є одним режимом

За законно оформлений період відпустки без збереження зарплати працівник не виконує трудову роботу й оплата за цей час не зберігається. Перевіряють підставу, волевиявлення працівника, необхідність згоди роботодавця, допустимий строк і документи. Примусова «відпустка» через відсутність коштів не стає законною лише після видання наказу.

Якщо під час такої відпустки директор продовжує керувати роботою, підписувати операційні документи чи виконувати інші трудові обов’язки, формальний наказ не усуває питання оплати фактичної роботи. На період відсутності заздалегідь визначають законне представництво і виконання необхідних функцій. Окремо розглядається ситуація ТОВ без директора.

Простій має іншу правову природу. Для простою не з вини працівника закон передбачає оплату, тому зупинка діяльності не дорівнює автоматично нульовому нарахуванню. Не варто довільно називати простоєм роботу з дому або очікування доручень, якщо працівник продовжує виконувати обов’язки. Спеціальні воєнні правила також потребують конкретної законної підстави, а не загального посилання на воєнний стан.

Єдиний учасник: директор чи безпосереднє управління

Якщо єдиний учасник призначений директором як одноосібний виконавчий орган, частина 12 статті 39 Закону про ТОВ передбачає цивільно-правовий або трудовий договір. Саме володіння всією часткою не скасовує цієї вимоги. Статус власника і статус керівника потрібно розмежовувати окремо.

Водночас частина 1 статті 97 ЦК України прямо передбачає іншу модель: товариством може безпосередньо управляти його єдиний учасник-фізична особа, якщо він ухвалив відповідне рішення та відомості про це внесені до ЄДР. Ця редакція застосовується з 28 серпня 2025 року. Самого статусу власника, усної домовленості або рішення без реєстраційного оформлення недостатньо.

Перехід до безпосереднього управління узгоджують зі статутом, чинними повноваженнями та договорами. Статті 28 і 39 Закону про ТОВ залишаються чинними; не можна підмінити зміну моделі простим перейменуванням директора на учасника. Стаття 97 сама по собі не встановлює загального звільнення від зарплати, ЄСВ чи податків і не анулює борги за вже виконану трудову роботу. Наслідки визначають за належно оформленою моделлю, фактичними відносинами та правилами відповідного періоду.

Можливість цивільно-правового договору не дозволяє автоматично оголосити будь-яке управління безоплатним або нетрудовим. Перед застосуванням конкретної моделі потрібно узгодити закон, статут, рішення компетентного органу, умови договору та фактичний характер діяльності. Загальна стаття не може підтвердити законність безоплатності без цих даних.

Старі роз’яснення чи судові рішення потрібно оцінювати за датою, обставинами та чинними на той момент нормами. Податкова відповідь про відсутність бази нарахування не замінює перевірки, чи мала зарплата нараховуватися. Так само роз’яснення про право засновника підписувати звітність не вирішує питання оплати його роботи.

Що підготувати для перевірки вже минулого періоду

• Статут, рішення про призначення або безпосереднє управління, відповідні відомості ЄДР та всі договори з директором, включно зі змінами.
• Накази, графіки, табелі, заяви про відпустку та розрахункові документи за конкретні дати.
• Перелік реально виконаних дій: договори, платежі, листування з працівниками, звітність і використання підпису.
• Дані про основне місце роботи чи сумісництво та інші обставини, потрібні для перевірки внесків.

Після зіставлення документів із фактами визначають, чи були належні підстави для періоду без оплати, чи потрібне виправлення нарахувань. Не оформлюйте заднім числом удавану відпустку або цивільний договір замість реально виконаної найманої праці.

Нормативна основа для перевірки: статті 39 і 42 Закону про ТОВ, КЗпП, закони «Про оплату праці» та «Про відпустки». Пов’язані питання організації управління наведені в розділі корпоративного права.